Ринок банківських послуг в Україні

Рейтинг@Mail.ru

Аналіз послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнтів

2.3 Аналіз послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнтів

 

Послуги з розрахунково-касового обслуговування полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях.
Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових функцій банків, які конститують їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці послуги тісно пов’язані з усіма іншими банківськими послугами. Будь-яка операція банків — і пасивна, і активна, і комісійно-посередницька — неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже — розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.
За послуги з розрахунково-касового обслуговування банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів послуг з розрахунково-касового обслуговування є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків послуги з розрахунково-касового обслуговування забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплату заробітної плати працівникам, оплату зобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку — для підвищення життєвого рівня населення.
Послуги з розрахунково-касового обслуговування, що здійснюються банками, забезпечують переважну частину потоків сукупного грошового обороту. Будь-які перебої в розрахунково-касових послугах неминуче призводять до гальмування грошових потоків та розбалансування грошового обороту, що негативно впливає на стан економіки в цілому, на розвиток виробництва товарів та послуг.
Важлива роль своєчасного здійснення грошових платежів у забезпеченні функціонування економіки кожної країни обумовлює необхідність створення спеціальних платіжних систем, спроможних надати всім економічним агентам (фізичним та юридичним особам) можливість виконати свої платіжні зобов’язання.
В організації послуг з розрахунково-касового обслуговування можна виділити три етапи: підготовка організаційних, технічних та технологічних передумов для здійснення платежу; формування та передача інформації щодо платежу; переказування чи передавання грошей, тобто сам платіж. На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків для учасників платіжної системи, створення комп’ютерних систем зв’язку, приймання, оброблення, обліку та передавання інформації, емісія платіжних карток тощо. На другому етапі виконуються такі операції, як підготовка, забезпечення захисту, передавання банку та перевірка на справжність інформації, необхідної для здійснення платежу на певних інструментах (носіях). На третьому етапі здійснюються приймання — видавання готівки з рахунків клієнтів, переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача чи залік взаємної заборгованості.
Розрахунково-касові послуги банки здійснюють з урахуванням загальних принципів, на яких базується організація платіжних систем. Особливе значення для організації банками розрахунково-касового обслуговування клієнтів мають такі принципи:

  1. економічні агенти (юридичні особи) — власники грошових коштів мають право вибору форми платежу (готівкою, чи безготівкове) та право вибору банку, в якому вони хочуть зберігати кошти і через який здійснюватимуть свої розрахунки у безготівковій формі;
  2. зберігання коштів у банках та переказування їх здійснюється на банківські рахунки, які відкриваються клієнтам на їх прохання при згоді банків. Кожний економічний агент має право відкрити декілька рахунків у різних банках;
  3. переказ коштів чи видача готівки з рахунку здійснюються банком за розпорядженням власника в порядку визначеної ним черговості та в межах залишку коштів на рахунку. За умови низької платіжної дисципліни, як, наприклад, в Україні в сучасний період, держава може сама визначати черговість платежів, щоб захистити інтереси певних учасників платежів, зокрема державного бюджету;
  4. форма переказування банком коштів по рахунку клієнта визначається самим клієнтом відповідно до форми безготівкових розрахунків, передбаченої в його господарському договорі (контракті) з контрагентом при невтручанні банку в договірні відносини між ними. Економічні агенти, як правило, вибирають ті форми розрахунків, які найкраще захищають їхні інтереси в кожній конкретній господарській операції.

Важливим напрямом діяльності банків є касові послуги. Вони полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки за вимогами клієнтів. Особливо важливим і відповідальним для банку є своєчасне і повне задоволення вимог клієнтів на видачу готівки. Від цього залежить довіра клієнтів до банку, їх можливість вільно розпоряджатися своїми коштами, нормально виконувати свої зобов’язання по заробітній платі та інших платежах, що здійснюються готівкою.
Касові послуги мають велике значення для самих банків, для їхніх клієнтів і для банківської системи в цілому. Приймаючи готівку від клієнтів — юридичних та фізичних осіб, банки збільшують свої вільні резерви, за рахунок чого розширюють активні операції та забезпечують зростання доходів. Видаючи готівку клієнтам, банки стягують комісійну плату, яка поповнює їхні доходи.
Клієнти банків через касові послуги надають своїм грошовим коштам депозитну форму, що сприяє їх кращому збереженню та використанню, одержанню додаткових доходів від депозитних процентів.
Банківська система, регулюючи касові послуги, залучає готівку у внутрішньобанківський оборот. Завдяки цьому вона збільшує свої резерви і скорочує витрати на готівковий обіг.
Здійснюючи касове обслуговування клієнтів - суб’єктів господарської діяльності, банки оперують цією готівкою, за що клієнт платить комісію у вигляді відсотка від суми послуги.
Для того, щоб здійснювати касове обслуговування клієнтів, банки повинні мати в своєму розпорядженні грошові кошти в готівковій формі в достатніх розмірах.
При визначенні суми готівкових коштів, що повинна знаходитись в касі банку, перед ним постає дилема. З одного боку, сума готівки повинна бути достатньою для забезпечення нормального обслуговування клієнтів, від чого залежить розмір доходів від операцій по касовому обслуговуванню клієнтів та репутація надійного банку. З іншого, ця сума не повинна бути надмірно високою в порівнянні з дійсною потребою банку в готівкових коштах, оскільки цей вид банківських активів не приносить доходу у вигляді процентів.
Банки надають касові послуги по обслуговуванню клієнтів на основі єдиних правил, що встановлені Національним банком України. Ці правила визначають порядок прийому, видачі, упаковки, зберігання та обліку готівки.
Комерційні банки України активізують свою діяльність по розрахунково-касовому обслуговуванню населення і для зручності останнього організують при банку ощадні каси, що обслуговують клієнтів протягом робочого дня. Готівкові кошти, що надійшли до каси банку до закінчення операційного дня, в той же день повинні бути оприбутковані банком та зараховані на рахунки клієнтів.
Для розширення можливостей касового обслуговування клієнтів банки відкривають вечірні каси, що приймають готівкові кошти від клієнтів після закінчення операційного дня. Готівкові кошти, що надійшли до таких кас, зараховуються на рахунки клієнтів, як правило, на наступний день.
В операціях з готівкою банки можуть надавати своїм клієнтам чимало додаткових послуг. В якості таких послуг можуть проводити інкасацію виручки клієнта, проводити повторний перерахунок інкасованої виручки, перевірку грошових купюр в національній валюті на платіжність, розмін купюр, надавати в користування клієнту машинки для перерахунку грошей. За все це банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії чи відсотка.
2008 рік був другим роком промислової експлуатації системи електронних платежів (СЕП) Національного банку України нового покоління (СЕП-2).
Система електронних платежів Національного банку України - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями), як за дорученням клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України. Система електронних платежів є власністю Національного банку України та забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.
Основними завданнями системи електронних платежів є:
- задоволення потреб економіки, що реформується та розвивається; удосконалення кредитно-монетарної політики, яку проводить НБУ, завдяки отриманню оперативної та точної інформації про переміщення грошових коштів і стан кореспондуючих рахунків;
- мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків та на обіг грошових коштів;
- високий рівень безпеки міжбанківських розрахунків;
- високий рівень внутрішнього бухгалтерського обліку і контролю.
Загальна кількість установ – учасників СЕП на 1 січня 2009 року становила 1550 установ, з них 182 установи – банки України, 1304 – філії банків України, 28 – органи Державного казначейства України та 36 – установи Національного банку України.
СЕП охоплювала всю банківську систему країни, через яку здійснювалося 98.5% міжбанківських переказів у національній валюті.
Кількість електронних розрахункових документів за початковими платежами та електронних розрахункових повідомлень, що оброблялися в СЕП протягом 2008 року, зросла на 9.0% за кількістю та на 38.8% – за сумою початкових платежів (див. рис. 2.11.). За 2008 рік було оброблено 349.0 млн. початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень на суму 7992.4 млрд. грн., у тому числі платежів у файловому режимі було здійснено 348.3 млн. шт. на суму 7594.5 млрд. грн., а в режимі реального часу – 691 тис. шт. на суму 397.9 млрд. грн. Банківськими установами було виконано 318.6 млн. трансакцій – 91.3% від загальної кількості початкових платежів.


Рис. 2.11. Кількість початкових платежів у СЕП у файловому режимі


Частка розрахункових документів, що оброблялися в СЕП, за початковими платежами до 1000 гривень становила 71.0% від загальної їх кількості, сума переказів за цими розрахунковими документами була незначною і дорівнювала 0.6% від загальної суми переказаних коштів.
За станом на 01.01.2009 р. 139 банків (75.5% від загальної кількості, що мають банківську ліцензію) були членами внутрішньодержавних і міжнародних карткових платіжних систем та здійснювали емісію та еквайринг платіжних карток. Протягом 2008 року 12 банків стали членами відповідних платіжних систем та розпочали випуск та обслуговування платіжних карток.
Загальна кількість платіжних карток, емітованих банками України (за якими була здійснена хоча б одна операція протягом року), в 2008 році зменшилась на 6.3% та становила 38.6 млн. шт. Із загальної кількості платіжних карток 98.7% припадало на особисті картки, 93.7% – картки з магнітною смугою, 76.6% – картки з дебетовою функцією, 96.5% – картки з функцією платежів та видачі готівки.
Кількість банкоматів, що обслуговують платіжні картки, у 2008 році становила 28.0 тис. одиниць, платіжних терміналів – 116.7 тис. одиниць, а кількість імпринтерів – 82.1 тис. одиниць, що відповідно на 33.6, 23.8 та на 50.9% більше, ніж у 2007 році.
Кількість операцій із застосуванням платіжних карток, емітованих банками України, на 01.01.2009 р. становила понад 634.4 млн. операцій, сума операцій – 372.4 млрд. грн., що було відповідно на 19.3 та на 65.4% більше, ніж у 2007 році (див. рис. 2.12.).
Переважну більшість операцій у 2008 році держателі платіжних карток банків України здійснювали у власній мережі банку-емітента (86.7%), 12.5% операцій у мережі інших банків-резидентів, за кордоном - 0.8% операцій.
За сумою операцій, які здійснювалися в 2008 році за платіжними картками,   емітованими   банками   України,   97.4%   від  їх   загальної  суми


Рис. 2.12. Динаміка кількості операцій та обсягів операцій за платіжними картками, емітованими українськими банками

становили операції, які виконувалися на території України, з них у власній мережі банку-емітента - 92.7%, а в мережі інших банків-резидентів 7.3%. Обсяги операцій за кордоном становили 2.6 %.
Обсяг  операцій  з  отримання  готівки  за  2008  рік  порівняно  з  2007роком збільшився на 138.4 млрд. грн. і становив понад 355.4 млрд. грн. (95.4 % від загальної суми операцій за картками), безготівкових платежів - на 8.9 млрд. грн. до 17.0 млрд. грн. (4.6 % від загальної суми операцій за картками).
Протягом 2008 року середній оборот за однією платіжною карткою порівняно з 2007 роком зріс на 53.8% та становив - 9.3 тис. грн.
Найвищий середньорічний оборот за однією карткою в 2008 році мала національна система масових електронних платежів (НСМЕП) - 16.4 тис. грн, у якої приріст порівняно з 2007 роком становив 33.3%. Значно нижчий середньорічний оборот за однією карткою в 2008 році був у міжнародних платіжних систем VISA (9.8 тис. грн.) і MasterCard (8.1 тис. грн.) та у групі внутрішньодержавних одноемітентних систем (6.9 тис. грн.).
Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)  – це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.
Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі "off-line".
З упровадженням НСМЕП громадяни України мають змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.
У 2008 році продовжувався розвиток НСМЕП та впроваджувалися інноваційні проекти і технології банками та Платіжною організацією системи (табл. 2.3).


Таблиця 2.3
Показники роботи НСМЕП у 2004-2008 роках


За станом на 01.01.2009 р. НСМЕП нараховувала 52 члени (включаючи Національний банк України) та 7 учасників. Протягом звітного року до НСМЕП приєдналося 12 банків, серед яких 4 банки з 1 та 2 групи банків.
У 2008 році продовжувалось проведення пілотного проекту "Електронний студентський квиток" для вузів I–IV рівня акредитації. На початок 2009 року емітовано майже 70 тисяч електронних студентських квитків, що на 31 тис. більше, ніж на початок 2008 року.
Протягом 2008 року проводились роботи щодо реалізації проектів з використання технології та програмно-технічних засобів НСМЕП між Національним банком України, Державним казначейством України та Державною митною службою України, а також Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Протягом 2008 року спостерігався динамічний розвиток ринку Інтернет-платежів НСМЕП. Для забезпечення здійснення Інтернет-платежів НСМЕП функціонувало два спеціалізованих платіжних сайта, технологічні можливості яких були аналогічними сплаті послуг через касу банку.
Зокрема, на сьогодні реалізована можливість:
1. Поштових переказів для фізичних та юридичних осіб через Інтернет (система електронних переказів УДППЗ "Укрпошта”);
2. Сплати за комунальні послуги та електроенергію у містах Київ, Одеса, Харків, Львів та ін.;
3. Сплати за телекомунікаційні послуги (ВАТ "Укртелеком”, "Фарлеп”, "ЦСС” та ін.);
4. Сплати за послуги кабельного цифрового та аналогового телебачення ("Воля Кабель”, "Фаворит”, "НТВ+” та ін.);
5. Сплати за послуги провайдерів Інтернет;
6. Придбання карток мобільного зв'язку, IP-телефонії, хостингу та доменних імен, а також інших товарів та послуг в інтернет-магазинах.
7. Перекази коштів на користь фізичних та юридичних осіб (система Інтернет-платежів SmartPay)
Значна частина комерційних банків надае послуги Інтернет-банкінгу. Система дистанційного управління рахунками «Інтернет – банкінг» дозволяе  управляти своїм банківським рахунком з будь-якого куточка планети, а саме:
- переглядати залишки та виписки по всім своїх рахунках, у т.ч. поточних, депозитних, кредитних і карткових;
- швидко здійснювати перекази між власними рахунками, відкритими в банку, а також здійснювати платежі в межах України на користь юридичних і фізичних осіб у національній валюті; 
- здійснювати перекази на свої карткові рахунки або рахунки інших осіб; 
- переглядати залишки та виписки використовуючи КПК або комунікатор; 
- обмінюватися інформаційними повідомленнями з банком, відправляти запити про послуги та продукти банку; 
- самостійно підключитися до послуги отримання SMS або електронних повідомлень, та вибирати тип операцій по яких потрібно інформувати.
У 2008 році було розпочато комерційну експлуатацію системи мобільних платежів (відома під торговельною маркою "BANK-O-PHONE – мобільні платежі"), яка дозволила контролювати та управляти банківським рахунком, а також здійснювати платежі за допомогою мобільного телефону.
Мобільний банкінг дозволяє контролювати переміщення грошових коштів на банківському рахунку за допомогою мобільного телефону. Після кожної транзакції на телефон клієнта надходить SMS-повідомлення, в якому вказується час і характер транзакції.
В Україні активно використовується міжнародна система переказу коштів між фізичними особами. За станом на 01.01.2009 р. на території країни перекази здійснювалися 20 міжнародними системами переказу коштів між фізичними особами без відкриття рахунку, створених нерезидентами (на 01.01.2008 р. – 18). Учасниками таких систем було близько 150 банків України, одна небанківська фінансова установа та національний оператор поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта".
У 2008 році загальна сума транскордонних переказів, отриманих в Україні з використанням міжнародних систем переказу коштів та створених нерезидентами, порівняно з попереднім роком зросла майже на чверть і досягла 2.5 млрд. доларів США, а сума переказів, відправлених за межі України, збільшилась у 2 рази і становила 0.4 млрд. доларів США в еквіваленті. Середня сума одного переказу в Україну у 2008 році зросла на 69 дол. США порівняно з середньою сумою у 2007 році та становила 618 доларів США в еквіваленті. Середня сума переказу за межі України зросла на 244 дол. США і становила 625 доларів США в еквіваленті. Крім того, протягом 2008 року за допомогою міжнародних систем переказу коштів, запроваджених нерезидентами, фізичними особами переказано у межах України 29 млн. доларів США в еквіваленті.
Найбільші суми коштів з використанням міжнародних систем переказу, створених нерезидентами, надійшли в Україну з Росії – 47.9%, США – 9.2%, Італії – 6.5%, Іспанії – 6.3%, Великої Британії – 3.5% від загальної суми отриманих коштів; з України найбільші суми коштів відправлено до Росії – 35.2%, Грузії – 9.0%, Вірменії – 6.5%, Узбекистану – 6.5%, США – 4.3% від загальної суми відправлених коштів [27, с. 120].
Частка переказів, що надійшли в Україну з використанням чотирьох систем, запроваджених резидентами США, становила 55.4% отриманих коштів, а запроваджених резидентами Росії (10 систем) – 41.7%. Найбільші обсяги коштів переказано в Україну за допомогою таких міжнародних систем переказу коштів: Western Union (США) – 43.2%, "Юнистрим" (Росія) – 16.3% та MoneyGram (США) – 12.0% від загальної суми отриманих коштів.
Також в Україні функціонували міжнародні системи переказу коштів, платіжними організаціями яких виступають банки України. З використанням міжнародної системи переказу коштів PrivatMoney, створеної ЗАТ КБ "ПриватБанк", протягом 2008 року в Україну надійшло 0.3 млрд. доларів США, відправлено за межі України – 58.5 млн. доларів США в еквіваленті.
Окремі банки України, які створили системи переказу коштів між фізичними особами, уклали договори про співпрацю з міжнародними системами переказу коштів, платіжними організаціями яких є нерезиденти України. У результаті такої співпраці у 2008 році в Україну надійшло 68 млн. доларів США, а за її межі відправлено 38 млн. доларів США в еквіваленті.
Загальна сума коштів, що надійшла в Україну за допомогою міжнародних систем переказу коштів між фізичними особами, створеними як резидентами, так і нерезидентами, у 2008 році становила 2.9 млрд. доларів США, а сума відправлених коштів – 0.5 млрд. доларів США в еквіваленті. Україна залишалася країною – реципієнтом міжнародних грошових переказів, оскільки сума коштів, що надійшла в Україну, у 6 разів перевищувала суму коштів, відправлених за її межі.
Проведення комплексу заходів щодо широкомасштабної автоматизації й комп'ютеризації банківської діяльності, запровадження передових технологій та ефективних систем зв'язку сприяють суттєвому прискоренню розрахунків і підвищенню якості обслуговування клієнтури. Нині чинна в Україні систе­ма електронних міжбанківських платежів наближається до рівня відповідних систем розвинутих країн світу. В той же час кількість населення яке користується банківськими послугами значно менше ніж в розвинутих країнах.